Абрамова Т.В. Предмет: Репродуктивне здоров'я Дата: 22.02.2021 Група : 4 – В л/с Лекція Тема: Метод лактаційної аменореї. Післяпологова та післяабортна контрацепція.

 

Викладач: Абрамова Т.В.

Предмет: Репродуктивне здоров'я

Дата: 22.02.2021

Група : 4 – В л/с

Лекція

Тема: Метод лактаційної аменореї.  Післяпологова та післяабортна контрацепція.

План

1.     Природні методи контрацепції: календарний метод, метод базальної температури, метод цервікального слизу: симптотермальний метод (переваги, недоліки, інструкція виконання).

2.     Метод лактаційної аменореї – механізм дії, переваги, недоліки. інструкції для використання.

3.     Добровільна хірургічна стерилізація – види, механізм дії.

4.     Методи післяабортної та післяпологової контрацепції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИ РОЗПІЗНАВАННЯ ФЕРТИЛЬНОСТІ

(ПРИРОДНІ МЕТОДИ ПЛАНУВАННЯ СІМ'Ї)

Методи розпізнавання фертильності (природні методи плану­вання сім'ї - (назва походить з перекладу англомовного визначення „паїигаї їатіїу ріаппіпд") грунтуються на спостереженні за фізіологіч­ними ознаками фертильності (можливість запліднення) та нефер- тильності (коли запліднення найменш вірогідне) протягом фаз мен­струального циклу.

За визначенням ВООЗ, ці методи контролю фертильності є засо­бом планування або запобігання вагітності за допомогою визначення фертильних днів менструального циклу, в період яких жінка поклада­ється на періодичне утримання або інші способи запобігання вагітнос­ті. Саме тому ВООЗ рекомендує замінити термін „методи природно­го планування сім'ї" на той, що більш точно відображає суть, а саме - „методи розпізнавання фертильності" (їегіііііу амагепезз теїИосІ). У фертильний період методи розпізнавання фертильності можуть вико­ристовуватися у поєднанні з утриманням або бар'єрними методами.

Під час використання цих методів з метою контрацепції пара до­бровільно утримується від статевого акту під час фертильної фази менструального циклу жінки. Для того, щоб жінка могла завагітніти, пара повинна мати статеві стосунки під час фертильної фази.

З позиції методів розпізнавання фертильності, кожний місячний цикл починається менструацією, закінчується останнім днем перед наступною менструацією і його можна умовно поділити на три пері­оди.

I період - відносної неможливості зачаття, коли відбувається зростання фолікула і дозрівання яйцеклітини. У цей період неможли­вість зачаття відносна у зв'язку з різною тривалістю менструальних циклів. У разі коротких циклів (20-25 днів) дозрівання яйцеклітини і овуляція може наступити так рано, що відразу після закінчення мен­струації починається період високої вірогідності зачаття.

II період - найбільшої вірогідності зачаття, коли яйцеклітина дозріває і виходить з яєчника - відбувається овуляція. Лише у цей час може бути зачата дитина.

IIIперіод - абсолютної неможливості зачаття, від загибелі яй­цеклітини до наступної менструації.

Таким чином, метод розпізнавання фертильності не є безпосе­редньо контрацептивним методом. Завдяки тому, що період найбіль­шої вірогідності зачаття можна безпомилково визначити, кожна по­дружня пара може свідомо контролювати зачаття дитини.

ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕТОДУ

Показник „контрацептивної невдачі" (частота настання вагітнос­ті під час регулярного використання методу) залежить від методу та правильності використання і становить від 3 до 25 випадків на 100 жінок протягом першого року використання.

Ефективність природного планування сім'ї як методу контрацеп­ції визначають:

•        бажання пари застосувати цей метод контрацепції;

•        правильне використання методу періодичного утримання або інших засобів контрацепції у дні фертильного періоду;

•        відповідне навчання і знання цього методу контрацепції;

•        регулярність менструального циклу.

ПЕРЕВАГИ

Контрацептивні:

•        можна використовувати як для запобігання непланованої ва­гітності, так і для підготовки до бажаної вагітності;

•        відсутність ризику для здоров'я;

•        не мають побічних ефектів;

•        не потребують грошових витрат;

•        не впливають на грудне вигодовування;

•        негайне відновлення фертильності.

Неконтрацептивні:

•        дають жінці можливість глибшого розуміння фізіології свого організму, репродуктивної системи і закономірностей мен­струального циклу;

•        сприяють залученню чоловіка до планування сім'ї та відпові­дального батьківства;

•        сприяють встановленню ближчих подружніх стосунків;

•        використовуються для діагностики і лікування неплідності.

НЕДОЛІКИ

•          необхідне детальне навчання для правильного використання;

•        необхідні консультації підготовленого спеціаліста;

•        вимушене утримання під час фертильної фази для уникнення запліднення;

•        вимагає щоденного ведення записів;

•        вагінальні інфекції та прийом медикаментів унеможливлюють інтерпретацію цервікального слизу;

•        відсутність захисту від ІПСШ, ВІЛ.

ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Методи є оптимальними для пар, які не бажають застосовувати інші методи планування сім'ї з релігійних чи інших міркувань. Не існує медичних станів, які б могли погіршитися внаслідок застосування цих методів. У цілому, ці методи можуть бути рекомендовані без будь-яких застережень відносно того, що вони будуть мати негативні наслідки для здоров'я пацієнтів, які віддають перевагу саме таким методам.

У той же час подружжя має бути поінформованим про можли­вість вагітності за неправильного застосування ППС.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ

Для деяких жінок визначення і моніторинг симптомів, пов'язаних з менструальним циклом, викликає труднощі. До можливих проблем під час застосування ППС належить:

•        застосування інших методів контрацепції;

•        період лактації;

•        період перименопаузи;

•        захворювання, які впливають на виявлення відповідних симп­томів, пов'язаних з менструальним циклом;

•       застосування лікарських препаратів.

МЕТОДИ

Існує кілька різних методів розпізнавання фертильності. Деякі з них залежать від використання лише одного з індикаторів фертиль­ності. Інші методи базуються на двох або більше індикаторах фер­тильності.

Основні характеристики фертильності (цервікальний слиз, ба­зальна температура тіла, тривалість циклу тощо) доповнюються ін­шими індивідуальними ознаками (чутливість молочних залоз, біль у нижній частині живота, менструальна кровотеча).

У даний час найчастіше застосовуються такі методи розпізнаван­ня фертильності:

•        календарний (або ритмічний);

•        метод базальної температури тіла;

•        метод цервікального слизу;

•        симптотермальний.

Календарний метод

Календарний, або ритмічний метод контрацепції є найдавнішим засобом запобігання вагітності. Він базується на визначенні фер­тильних днів розрахунковим методом за спеціальною таблицею, при цьому береться до уваги знання про настання овуляції за 14 днів до передбачуваної менструації під час 28-денного менструального ци­клу, тривалість життєздатності сперматозоїдів у жіночому організмі приблизно 8 днів і яйцеклітини після овуляції (24 години). В даний час майже не використовується через невисоку ефективність.

Метод базальної температури тіла

Метод базується на зміні температури тіла одразу після овуляції. Підвищення базальної температури тіла вказує на розвиток овуляції, але не дозволяє сказати, коли відбудеться наступна овуляція. Базаль­на температура знижується за 12-24 години до овуляції, після овуля­ції підвищується на 0,2-0,5°С. Таким чином, фертильним вважається період від початку овуляції до того часу, доки базальна температура буде підвищеною протягом 3 днів підряд. Температурний метод на­дійний у разі його використання для уникнення зачаття, але вимагає досить довгого часу утримання від статевого життя до періоду немож­ливості зачаття після овуляції.

Після овуляції основна температура тіла утримується на вищо­му рівні приблизно 14 днів, потім знижується, і з першим днем мен­струації починається новий цикл. Якщо ж базальна температура тіла утримується на високому рівні 20 і більше днів, жінка може вважати це першою ознакою вагітності.

Для уникнення будь-яких неточностей і для виявлення навіть не­значного підвищення температури жінка повинна користуватися точ­ним термометром. Оскільки на зміну базальної температури впли­вають різноманітні фактори (захворювання, стреси, порушення сну тощо), інтерпретація результатів вимірів вимагає особливої уваги.

Як і календарний, цей метод також майже не використовується самостійного з контрацептивною метою. Метод цервікального слизу

Характер шийкового слизу змінюється протягом менструального циклу, а особливо у період овуляції. Це й допомагає у визначенні фертильних днів жінки. Спосіб контролю цервікального слизу протягом менструального циклу відомий як овуляторний метод Біллінга. Цей метод включає характерні зміни цервікального слизу протягом нор­мального менструального циклу.

Під час менструального циклу шийка матки виробляє різні типи слизу. На кількість і консистенцію цервікального слизу впливають естрогени та прогестерон. Різні типи слизу також перешкоджають або сприяють просуванню сперматозоїдів, що визначає рівень фер­тильності. На початку циклу, відразу після менструації, коли рівень естрогенів низький, цервікального слизу мало, він густий і липкий.

Цей густий і липкий слиз формує волокнисту сітку, яка закупорює шийку матки і створює ефективний бар'єр для проникнення сперма­тозоїдів. До того ж кисле середовище піхви швидко руйнує сперма­тозоїди.

Підвищений рівень естрогенів поступово змінює цервікальний слиз, який стає більш прозорим і рідким. У складі слизу з'являються поживні речовини для підтримки життєдіяльності сперматозоїдів, а реакція його стає лужною. Цей слиз потрапляє у піхву, нейтралізуючи кислотність і створюючи середовище, сприятливе для сперматозої­дів. Ці рідкі секреції називаються фертильними. Кількість слизу тако­го типу, викликана збільшенням вмісту води, зростає за 24 години до овуляції.

Сперматозоїди можуть легше рухатися у такому фертильному слизі, деякі з них рухаються у напрямку до матки і фаллопієвих труб, деякі сперматозоїди залишаються у криптах до того, як досягають матки.

Після овуляції під дією прогестерону цервікальний слиз формує щільну і липку пробку, яка перешкоджає руху сперматозоїдів. Серед­овище піхви знову стає кислим, сперматозоїди втрачають свою рух­ливість і руйнуються.

У період до настання овуляції шийковий слиз відсутній або спо­стерігається у незначній кількості з білим або жовтуватим відтінком. З наближенням овуляторного періоду, слиз стає більш світлим, біль­шим за кількістю і еластичним, при цьому натягування слизу (під час його розтягування між вказівним та великим пальцями) іноді досягає 8-10 см. Під час висушування й подальшому дослідженні під мікроско­пом краплі шийкового слизу виходить малюнок, який нагадує листки папороті („феномен папороті"). Останній день значної вологості на­зивається „днем пік", який відповідає найвищому рівню естрогенів в організмі.

Зазвичай, овуляція спостерігається через день після зникнення значних виділень, світлого й еластичного слизу. Тому жінка, яка користується методом цервікального слизу, повинна припускати, що овуляція почалася за 2 дні до появи „пікових ознак" шийкового слизу. Після „дня пік" виділення різко змінюються під впливом прогестеро­ну - вони стають густими або припиняються. Жінка знову відчуває сухість у піхві.

Фертильний період продовжується протягом ще 4 днів після зникнення значних світлих і еластичних слизових виділень. Постову- ляторна, або пізня інфертильна фаза циклу починається на 4-й день після максимальних виділень і продовжується до 1-го дня чергової менструації.

Симптотермальний метод

Цей найбільш поширений метод у даний час. Правила методу - це синтез підходів, які якнайкраще зарекомендували себе в усьому світі.

Симптотермальний метод передбачає контроль базальної темпе­ратури тіла, змін цервікального слизу, положення та щільності шийки матки, а також враховує інші фізіологічні показники овуляції (чутли­вість молочних залоз, кров'янисті виділення з піхви, відчуття важкості у нижній частині живота тощо). Порівняно з іншими методами, симп­тотермальний метод є найбільш точним та ефективним за умови точ­ного виконання всіх правил та методів, з яких він складається.

ІНСТРУКЦІЇ ДЛЯ ПАЦІЄНТКИ

Календарний метод

Жінка може приблизно визначити свій фертильний період, спо­стерігаючи за менструальними циклами.

Необхідно розрахувати фертильний період. Простежити за три­валістю щонайменше 6 менструальних циклів, протягом яких необхід­но або утримуватися від статевих стосунків, або користуватися іншим контрацептивним методом. Потім розрахувати свою фертильну фазу за наведеною нижче формулою:

•        від кількості днів у найдовшому з ваших циклів відняти 11 (ви­значається останній фертильний день циклу);

•        від кількості днів у найкоротшому з циклів відняти 18 (визна­чається перший фертильний день циклу).

Наприклад: найдовший цикл: ЗО днів - 11 =19, найкоротший цикл: 26 днів -18 = 8.

Згідно з розрахунками, фертильним є період з 8 по 19 день циклу (для запобігання вагітності потрібно утримуватись 12 днів). Необхід­но уникати статевого акту під час фертильних днів.

Метод базальної температури тіла (БТТ)

Можна визначити фертильну фазу, акуратно вимірюючи темпе­ратуру спеціальним термометром, який зафіксує навіть незначне її підвищення.

Необхідно використовувати правило зміни температури:

Температура вимірюється в один і той же час щоранку до того, як жінка встане з ліжка та записується в карту. (Див. приклад заповне­ної карти самоспостережень жінки нижче).

Використовуючи записи у карті за перші 10 днів менструально­го циклу, визначається найвища з „нормальних низьких" температур (тобто щоденних температур, записаних у звичайному порядку і без виняткових умов). Не беруться до уваги аномально високі температу­ри через лихоманку або інші стани.

Проводиться лінія дещо вище (на 0,05°С) найвищої з цих 10 тем­ператур. Ця лінія називається температурною.

Нефертильна фаза починається увечері третього дня поспіль (тобто 18 жовтня), коли температура залишається вище температур­ної лінії (правило зміни температури).

З метою контрацепції необхідно утримуватись від статевих стосунків з початку менструації до вечора третього дня поспіль, коли температура залишається вище температурної лінії.

Примітка:

•       якщо протягом трьох днів одна з трьох температур впаде до температурної лінії або нижче неї, це може означати, що ову­ляція ще не відбулась. Для уникнення вагітності дочекатися З днів поспіль з температурою вище температурної лінії до того, як поновити статеві стосунки;

•       після початку нефертильної фази більше немає необхідності реєструвати температуру. Можна припинити це    

      робити до по­чатку наступного менструального циклу або мати статеві сто­сунки до першого дня наступної

      менструаці.

 

 

Метод цервікального слизу

Можна визначити фертильну фазу, стежачи за цервікальним сли­зом.

Простий та акуратний запис - запорука успіху.

Для ведення записів використовується ціла низка кодів. Ці коди повинні бути не лише прийнятні у регіоні, але й доступні користува­чам ППС. У деяких країнах використовуються кольорові наклейки або чорнильні штампи; в інших розроблено умовні позначення; в третіх використовується комбінація попередніх двох, у результаті чого сим­воли виводяться різними кольорами. Нижче наведені приклади двох таких систем.

Приклади кодів, які використовуються для ведення записів про зміни фертильності

Використайте символ * або червоний колір для позначення кровотечі.

Використайте літеру С або зелений колір для позначення „сухих" днів.

Використайте велику літеру М або білий колір для позначення вологого, прозорого, слизько­го фертильного слизу (мукусу).

Використайте малу літеру м або жовтий колір для позначення липкого, білого, мутного, не- фертильного слизу (мукусу).

Визначення:

„Сухі дні": після закінчення менструації у більшості жінок про­тягом одного чи кількох днів спостерігається відсутність слизу і зона піхви на дотик суха. Це так звані „сухі дні".

Фертильні дні: якщо перед овуляцією спостерігається будь-який тип слизу, жінка вважається фертильною. За наявності будь-якого слизу, навіть якщо він липкий і пастоподібний, у шийці матки може також бути присутнім вологий фертильний слиз, що свідчить про по­чаток фертильних днів.

            День пік: останній день слизького і вологого слизу називається „днем пік". Це означає, що овуляція близька або тільки що відбулася.

З метою контрацепції

Оскільки протягом дня слиз може змінювати свою консистенцію, необхідно простежити за ним кілька разів на день. Щовечора перед сном визначається найвищий рівень фертильності і робиться у карті відповідна позначка.

Утримуються від статевих стосунків щонайменше протягом одно­го циклу, щоб визначити дні зі слизом.

Після закінчення менструації під час „сухих днів" можна без по­боювань мати статеві стосунки кожну другу ніч (правило чергування статевих днів). Це дозволить не сплутати слиз зі спермою.

Під час появи будь-якого слизу або відчуття вологості у піхві по­трібно уникати статевих стосунків. Слизові дні, особливо дні фертиль­ного слизу, небезпечні (правило раннього слизу).

Позначається останній день прозорого, слизького, тягучого слизу знаком X. Це „день пік" - найбільш фертильний період.

Після „дня пік" уникати статевих стосунків протягом наступних З сухих днів і ночей. Цей час небезпечний (правило „дня пік").

Починаючи з ранку 4 „сухого дня" і до початку менструації можна мати статеві стосунки, не побоюючись завагітніти. Симптотермальний метод

Будуть потрібні інструкції для методів цервікального слизу і ба­зальної температури тіла.

Можна визначити фертильні дні, стежачи одночасно за темпера­турою і цервікальним слизом.

Після закінчення менструації можна мати статеві стосунки вве­чері кожного другого „сухого дня" протягом нефертильного періоду до овуляції. Правило чергування сухих днів - те ж правило, яке ви­користовується й у методі цервікального слизу.

Фертильна фаза починається з появою будь-якого слизу або від­чуття вологи у піхві. Це правило раннього слизу - те ж правило, яке використовується й у методі цервікального слизу. Утримуються від статевих стосунків до закінчення фертильної фази.

Утримуються від статевих стосунків до того часу, поки не будуть застосовані правила „дня пік" і зміни температури.

У випадках, коли ці правила по-різному визначають кінець фер­тильної фази, завжди дотримуються найбільш консервативного пра­вила, тобто того, яке визначає найбільшу тривалу фертильну фазу.

Наступний приклад ґрунтується на аналізі заповненої карти ба­зальної температури тіла.

Дотримуючись правила зміни температури, жінка нефертильна після 16 дня. У той же час, якщо дотримуватися правила „дня пік", вона фертильна до 18 дня. Тому жінка повинна дотримуватися більш консервативного правила „дня пік" і не мати статевих стосунків до 18 дня.

Примітка:

• якщо протягом попереднього циклу застосовувалися правила „дня пік" і зміни температури, можна мати статеві стосунки в перші 5 днів менструального циклу, починаючи з першого дня кровотечі. Це називається правилом менструації, яке гаран­тує, що ця кровотеча справді менструальна, а не зумовлена якимись іншими причинами.

 

 

МЕТОД ЛАКТАЦІЙНОЇ АМЕНОРЕЇ

 

Методом лактаційної аменореї (МЛА) називається використан­ня грудного годування як тимчасового методу запобігання вагітності. Він базується на фізіологічному ефекті, який полягає у пригніченні овуляції завдяки смоктанню дитиною грудей матері.

Тривалість ановуляції варіює від 4 до 6 місяців після пологів, хоча у деяких жінок овуляція поновлюється на другому місяці післяполого­вого періоду. Якщо грудне вигодовування не є основним методом го­дування дитини, то жінка може завагітніти на 4-6 тижні після пологів. Якщо грудне вигодовування є основним методом годування дитини, то жінка може завагітніти після 6 місяців після пологів.

Під час лактації розвивається тимчасова фізіологічна неможли­вість завагітніти. Частота і тривалість грудного годування визнача­ють довготривалість ановуляторного безпліддя внаслідок зменшення пульсуючого виділення гонадотропін-рилізинг-гормону (ГТРГ), що, в свою чергу, призводить до пригнічення секреції лютеїнізуючого гор-¹ мону (ЛГ), необхідного для нормальної активності яєчників. Дослі­дження показали, що під час грудного годування у гіпоталамусі змен­шується вміст опіоїдів, що впливають на виділення ГТРГ.

Від частоти і тривалості годування грудьми залежить вироблення пролактину. Смоктання грудей новонародженим викликає два реф­лекси, що стимулюють секрецію молока:

•       пролактиновий рефлекс: нервові імпульси від навколососко­вих ділянок шкіри передаються до блукаючого нерва, а потім до гіпоталамуса, де нейропептиди стимулюють продукцію про­лактину у гіпофізі, що призводить до секреції молока і до ано­вуляції;

•       рефлекс виділення молока: імпульси від навколососкової зони досягають задньої частки гіпофіза, де у відповідь секретується окситоцин, що зумовлює скорочення молочної залози і виді­лення молока.

Хоча переваги грудного годування для здоров'я дитини загально­відомі, використання лактаційної аменореї як методу планування сім'ї було визначене не так давно. Міжнародна група вчених, що зібралася у 1988 році в Центрі з досліджень та конференцій в Белладжіо (Італія), розглянула наукові дані про дію грудного годування на фертильність. Учасники групи дійшли висновку, що жінки, які не користуються мето­дом контрацепції, але повністю або майже повністю годують грудьми, і в яких спостерігається аменорея, мають дуже малий ризик (менше 2%) завагітніти у перші 6 місяців після пологів. Висновки, сформульо­вані цією групою, стали відомі як „Консенсус в Белладжіо".

               „Консенсус" став науковою базою для визначення станів, за яких грудне годування може безпечно застосовуватися для планування інтервалів між пологами. Було розроблено правила з використання лактаційної аменореї як методу планування

сім'ї. Ці правила включа­ють у себе три умови, яких потрібно дотримуватися одночасно для того, щоб був забезпечений захист від непланованої вагітності:

•        виключно грудне годування;

•        аменорея;

•        після пологів минуло не більше 6 місяців.

МЛА забезпечує захист від вагітності більш ніж на 98% протягом перших 6 місяців після пологів за дотримання вищезгаданих умов.

Правила із застосування лактаційної аменореї як методу контра­цепції рекомендують жінкам, для яких хоча б одна з цих умов не вико­нується негайно розпочати застосування іншого методу планування сім'ї.

МЕХАНІЗМ ДІЇ

·        пригнічує овуляцію.

ПЕРЕВАГИ

Контрацептивні:

·        ефективний (0,9 вагітностей при правильному використанні, а при звичайному використанні 2 вагітності на 100 жінок у перші 6 місяців використання);

·        негайна ефективність;

·        не пов'язаний зі статевим актом;

·        відсутність побічних ефектів;

·        немає необхідності у спеціальному медичному спостереженні;

·        не потрібно поповнювати запас контрацептиву;

·        не потрібні грошові витрати.

Неконтрацептивні:

Для дитини:

·        пасивна імунізація (передача захисних антитіл);

·        найкраще джерело поживних речовин;

·        зниження ризику інфікування через воду, дитяче харчування, кухонний посуд.

 

Для матері:

•        зменшення післяпологової втрати крові.

НЕДОЛІКИ

•       залежить від жінки (вимагає дотримання правил грудного ви­годовування);

•       може виявитися таким, що важко виконати через соціальні об­ставини;

•        має високу ефективність лише у разі дотримання всіх умов;

•        не захищає від ІПСШ, ВІЛ.

ЖІНКИ, ЯКІ МОЖУТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ МЛА

•       жінки, які годують виключно грудьми, у яких після пологів про­йшло менше 6 місяців, і менструації ще не відновилися.

ЖІНКИ, ЯКІ НЕ ПОВИННІ ВИКОРИСТОВУВАТИ МЛА

•        жінки, у яких відновилися менструації;

•        жінки, які не годують виключно (чи майже виключно) грудьми;

•        жінки, якщо дитині виповнилося 6 або більше місяців.

ІНСТРУКЦІЇ ДЛЯ ПАЦІЄНТКИ

Як часто годувати

Годувати дитину з обох грудей на її вимогу приблизно 8-10 разів на добу.

Годувати дитину щонайменше один раз вночі (інтервал між году­ваннями вночі не повинен перевищувати 6 годин).

Коли починати вводити тверду їжу

Якщо дитина добре росте, додає у вазі, і якщо харчування зба­лансоване, й жінка достатньо відпочиває, щоб підтримувати адекват­ну кількість грудного молока, дитина до 6 місяців не потребує іншого харчування.

Як тільки грудне молоко починає замінюватись іншою їжею чи рі­диною, дитина буде смоктати менше, і грудне годування перестане бути ефективним методом запобігання вагітності.

Менструації

Поновлення менструацій означає, що дітородна функція віднови­лася, і необхідно негайно почати використовувати інші методи ПС.

Потрібно використовувати інший метод контрацепції, якщо у жін­ки відновилися менструації, якщо вона більше не годує виключно грудьми або дитині 6 місяців.

Необхідно проконсультуватись зі спеціалістом перед тим, як по­чинати використовувати інший метод контрацепції.

Якщо пара підлягає ризику зараження ІПСШ, ВІЛ, то необхідно використовувати презервативи разом з МЛА.

       Що робити, якщо жінка не годує виключно грудьми або при­пинила грудне годування

 

Необхідно мати вдома тимчасовий запас презервативів або ін­ший контрацептивний засіб, щоб почати його використовувати, як тільки виключно грудне годування дитини припинене.

Необхідно звернутись до спеціаліста, який допоможе підібрати і навчить правильно використовувати інший метод контрацепції.

Перехід до постійного методу контрацепції

Жінка, яка використовує МЛА, може у будь-який час почати ви­користання іншого методу контрацепції. Якщо чітко дотримуються всі три критерії використання МЛА, і є достатня впевненість у тому, що жінка не вагітна, вона може розпочати застосування нового методу без попереднього обстеження на вагітність або гінекологічного обсте­ження.

З метою запобігання вагітності, жінці слід в обов'язковому по­рядку перейти до іншого методу контрацепції відразу ж після того, як перестане задовольнятися той чи інший критерій використання МЛА. Новий метод контрацепції повинен бути підібраний до того, як виник­не необхідність у його використанні (бажано проконсультувати жінку щодо зміни методу на 5-му місяці після пологів).

Якщо жінка планує продовжувати грудне вигодовування дитини, вона може вибрати один з існуючих гормональних і негормональних

методів контрацепції, залежно від тривалості післяпологового періо­ду-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НЕВІДКЛАДНА КОНТРАЦЕПЦІЯ

 

Невідкладна або посткоїтальна контрацепція (НК) - збірне поняття, в основі якого лежить принцип використання різних мето­дів контрацепції (спеціальні таблетки для невідкладної контрацепції (ТНК), КОК, ПТП, ВМК тощо) у перші години після незахищеного ста­тевого акту для того, щоб запобігти настанню непланованої вагітності.

Метод невідкладної контрацепції застосовується для поперед­ження непланованої вагітності у випадку незахищеного (без контра­цептиву) статевого акту або за виявлення дефектів бар'єрних про­тизаплідних засобів (презерватива, діафрагми), під час помилок у застосуванні гормональної контрацепції (пропуск прийому чергової таблетки), після зґвалтування чи в інших випадках, коли вагітність не­бажана або небезпечна.

Ефективність методу досить висока, якщо з моменту незахище­ного статевого акту минуло не більше 72-120 годин (3-5 днів). Чим раніше після статевого акту жінка починає приймати НК, тим вища її ефективність.

Враховуючи вищезазначене, препарати посткоїтальної контра­цепції повинні відповідати певним вимогам:

•        висока ефективність;

•        відсутність побічних ефектів.

        Механізм дії стероїдних препаратів різнонаправлений і обумов­лений впливом на різні ланки репродуктивної системи: зміну секреції гонадотропінів (впливає на овуляцію), блокування пенетрації сперма­тозоїдів і пригнічення передменструального стероїдогенезу. Такий широкий спектр дії для посткоїтальних контрацептивів обумовлений тим, що їхнє застосування може припасти на різний період менстру­ального циклу, і тоді проявиться той чи інший ефект введеного гор­мону.

Варто зазначити, що досить висока ефективність методу невід­кладної контрацепції досягається за рахунок введення доз гормонів, які значно перевищують дозу, що міститься у таблетках для циклічно­го прийому. Так, доза естрогену у препаратах посткоїтальних контра­цептивів досягає 0,5 мг, прогестагену - 400-750 мкг. Єдиним меха­нічним методом для посткоїтальної контрацепції є введення ВМК, яке має здійснюватися з дотриманням усіх необхідних правил не пізніше, ніж через 5 діб після незахищеного статевого акту, що забезпечує контрацептивний ефект у 99% випадків. Однак, необхідно зазначити, що цей метод має більше обмежень, ніж гормональна невідкладна контрацепція. Це пов'язано з тим, що метод неприйнятний за висо­кого ризику інфікування жінок після зґвалтувань, у тих, хто не наро­джував та у підлітків.

Потрібно зазначити, що у спеціальній літературі мало уваги приді­ляється висвітленню принципів та методів посткоїтальної контрацеп­ції. Це диктує необхідність навчання методу контрацепції медичних спеціалістів, співробітників центрів планування сім'ї, а також жінок - від підліткового до старшого репродуктивного віку. Метод, застосова­ний правильно, з урахуванням показань посткоїтальної контрацепції, може значною мірою сприяти збереженню здоров'я жінок.

ТИПИ нк

•        спеціальні таблетки для невідкладної контрацепції (ТНК) про- гестагенового ряду, що містять левоноргестрел:

-       Постинор - 1 таблетка містить 0,75 мг левоноргестрелу, 2 таблетки в блістері;

-       Ескапел - 1 таблетка містить 1,5 мг левоноргестрелу, 1 та­блетка в блістері;

•        протизаплідні таблетки прогестагенового ряду (ПТП), що міс­тять левоноргестрел або норгестрел;

•        комбіновані естроген-гестагенні (КОК);

•        внутрішньоматкові контрацептиви (ВМК).

МЕХАНІЗМ ДІЇ:

•        впливають на овуляцію;

•        сповільнюють рух сперматозоїдів по маткових трубах;

•        викликають зміни ендометрію, що запобігають імплантації за­плідненої яйцеклітини.

Точний механізм дії невідкладних контрацептивів залежить від того дня менструального циклу жінки, коли вона мала незахищений статевий контакт, та часу прийому таблеток невідкладної контрацепції.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ТНК

За статистичними даними:

-        на 100 жінок, які мали статевий контакт на другому чи третьо­му тижні після початку менструального циклу без застосуван­ня протизаплідних засобів, припадає близько 8 непланованих вагітностей;

на 100 жінок, які використали ТНК прогестагенового ряду, припадає 1 непланована вагітність;

- на 100 жінок, які використали комбіновані ТНК (естроген + прогестаген), припадає 2 неплановані вагітності.

ВІДНОВЛЕННЯ ФЕРТИЛЬНОСТІ

Після використання ТНК фертильність відновлюється практично одразу. Жінка може завагітніти безпосередньо після прийому ТНК. ТНК мають протизаплідний ефект лише щодо незахищеного статево­го контакту, що відбувся протягом 5 днів до прийому таблетки. Проти­заплідний ефект не поширюється на статеві контакти, що мали місце після прийому ТНК - навіть у тому разі, коли незахищений статевий контакт відбувся на наступний день після прийому таблетки.

ПЕРЕВАГИ

•       надають ще одну можливість попередити неплановану вагіт­ність;

•       усі типи дуже ефективні (менше 3% жінок вагітніють у цьому циклі);

•       жінка може контролювати використання методу контрацепції;

•        ВМК забезпечує також тривалий контрацептивний захист.

НЕДОЛІКИ

•       КОК ефективні лише у тому разі, якщо перша доза прийнята протягом 120 годин після незахищеного статевого акту;

•       КОК можуть викликати нудоту, блювання або біль у молочних залозах;

•       перша доза ТНК прогестагенового ряду повинна бути прийня­та протягом 72-96 годин після статевого акту, вони меншою мірою викликають нудоту і біль у молочних залозах;

•       ВМК ефективний лише тоді, коли вводиться протягом 5 днів після незахищеного статевого акту. Введення ВМК викону­ється підготовленим медичним спеціалістом і не повинно здій­снюватися жінкам, які мають ризик зараження ІПСШ, ВІЛ;

•       не захищає від ІПСШ, ВІЛ.

ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ НК

•       незахищений (без використання будь-якого протизаплідного засобу) статевий акт;

•       у разі виявлення дефекту бар'єрних протизаплідних засобів;

•       за умови порушення регулярності у прийомі гормональних та­блеток (пропуск прийому 3 і більше таблеток або початок но­вої упаковки із запізненням на 3 дні);

•       запізнення введення чергової ін'єкції ДМПА більше ніж на 4 тижні;

•        випадіння ВМК;

•       пари, які застосовували метод природного планування сім'ї, і не втрималися від статевого акту, коли це було небажано;

•        у випадку зґвалтування.

РЕЖИМ ВИКОРИСТАННЯ

 

ПТП:	Доза ТНК прогестагенового ряду чи ПТП еквівалент­ну 1,5 мг левоноргестрелу за один прийом протягом 96 годин після статевого контакту.
	або
	Доза ТНК прогестагенового ряду чи ПТП еквіва­лентну 0,75 мг левоноргестрелу орально протягом 72 годин після статевого контакту. Приймають додатково дозу ПТП еквівалентну 0,75 мг левоноргестрелу через 12 годин. Усього 2 дози.
КОК:	4 таблетки низькодозованого КОК (30-35 мкг ети- нілестрадіолу) орально протягом перших 120 годин після незахищеного статевого акту. Потім ще 4 таблетки через 12 годин. Усього 8 табле­ток.
ВМК:	Введення ВМК протягом 5 днів після незахищеного статевого акту.
Для всіх методів:	Якщо менструація (вагінальна кровотеча) не по­чнеться протягом трьох тижнів, необхідно виключити наявність вагітності.

 

Використання довготривалих контрацептивних засобів після НК:

Протизаплідний ефект ТНК не поширюється на статеві контакти, що можуть бути після прийому таблеток - навіть у тому випадку коли статевий контакт відбувається на наступний день після прийому та­блеток. Потрібно проконсультувати жінку щодо необхідності викорис­тання постійного методу. Якщо жінка не готова вибрати і використо­вувати постійний метод, необхідно звернути її увагу на використання презервативів як тимчасового методу.

Початок використання:

•       використання презервативів та сперміцидів може розпочатися відразу після прийому таблеток невідкладної контрацепції;

•       КОК: перша таблетка приймається наступного дня після при­йому таблеток невідкладної контрацепції, протягом наступних 7 днів необхідно використовувати додатковий метод контра­цепції (презерватив);

•       ін'єкційний контрацептив та імплантати: можна розпочинати їх застосування протягом 7 днів після початку менструальної кровотечі. Додатковий метод контрацепції необхідно викорис­товувати протягом перших 7 днів після введення ін'єкційного контрацептиву. Також, потрібно почати застосовувати додат­ковий метод наступного дня після припинення прийому ТНК до моменту введення імплантату;

•       жінка, яка як довготривалий метод контрацепції обирає ВМК, може ввести її протягом 5 днів від часу незахищеного статево­го контакту замість використання інших засобів невідкладної контрацепції. Якщо жінка вирішує використовувати ВМК після прийому ТНК, його можна ввести в той же самий день, коли вона прийняла ТНК. Потреби у додатковому методі контрацеп­ції немає.

МОЖЛИВІ ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ, ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДА­ЦІЇ У РАЗІ IX ВИНИКНЕННЯ

Нудота і блювання (для ТНК прогестагенового ряду, ПТП і КОК):

Проконсультувати жінку щодо побічного ефекту. Якщо блювання відбувається у перші 2 годин після прийому першої чи другої дози, пацієнтка може повторно прийняти цю дозу, або доза може бути вве­дена вагінально. Якщо блювання відбувається через 2 години після прийому таблеток, то у цьому випадку повторювати прийом таблеток не потрібно.

Кровотеча/мажучі виділення:

Близько 8% жінок, які використовують КОК як метод невідклад­ної контрацепції, мають мажучі виділення під час циклу. Приблизно у 50% жінок менструація почнеться вчасно, а для більшості інших - можливий більш ранній початок менструації, ніж очікувалося. Цей по­бічний ефект не є ознакою того чи іншого розладу здоров'я.

Для ВМК: Ті самі, що й під час інтервального введення. Див.роз­діл „ВМК".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОБРОВІЛЬНА ХІРУРГІЧНА СТЕРИЛІЗАЦІЯ

 

На сучасному етапі добровільна хірургічна стерилізація, (ДХС) є одним із поширених методів планування сім'ї як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються. ДХС - незворотний і ефективний метод запобігання вагітності як для жінок, так і для чоловіків, і в той же час це безпечний і економічний засіб контрацепції.

Враховуючи важливість добровільності і вільного вибору методу контрацепції, особлива увага надається консультуванню, так як рі­шення про проведення стерилізації повинне базуватися на бажанні пацієнтів більше не мати дітей, повній поінформованості і можливості виважено обдумати свій вибір. Передусім пацієнтам треба сказати, що процедури ДХС, як для чоловіків, так і для жінок, повинні розгля­датися як постійні і незворотні. Парам, які можуть побажати мати ді­тей у майбутньому, потрібно порадити інші методи планування сім'ї.

Під час проведення консультування пацієнтам необхідно надати можливість ставити всі запитання, що хвилюють їх; лише таким чи­ном можна зробити правильний вибір методу планування сім'ї і усу­нути сумніви.

Пацієнтам необхідно пояснити переваги ДХС; одноразове рішен­ня і застосування забезпечить постійне і найбільш ефективне запо­бігання вагітності.

Спеціаліст повинен пояснити детально всі етапи операції хірургіч­ної стерилізації та її можливі побічні явища й ускладнення.

Пацієнт повинен добровільно письмово погодитися на проведен­ня ДХС.

Шість основних елементів інформованої згоди, про які пови­нні бути попереджені пацієнти, які вибрали метод добровільної хірургічної стерилізації

1.        Жінка та її партнер можуть використовувати тимчасові (зворотні) методи контрацепції. Пацієнт/пацієнтка має право на вибір.

2.         Перев'язка труб і вазектомія є хірургічною операцією.

3.         Наявний ризик, пов'язаний з оперативним втручанням.

4.         Пацієнт/пацієнтка більше не зможе мати дітей.

5.         Передбачається, що ефект від цієї процедури буде постійним (не- зворотним).

6.         Пацієнт/пацієнтка має право відмовитися від цієї процедури, що ніяк не вплине на його право одержувати інші послуги. Пацієнт/ пацієнтка може змінити своє рішення у будь-який момент до опе­рації.

 

ДОБРОВІЛЬНА ХІРУРГІЧНА СТЕРИЛІЗАЦІЯ ЖІНОК

Немає медичних передумов, за якими стерилізація була б абсо­лютно неприйнятна для пацієнта. Можуть існувати стани або обстави­ни, які диктують необхідність дотримуватися деяких застережень чи відкласти процедуру для корекції стану пацієнта.

Процедуру стерилізації повинен проводити досвідчений хірург і медичний персонал; для проведення процедури необхідне відповідне обладнання та медичне забезпечення.

ТРУБНА ОКЛЮЗІЯ

Трубна оклюзія - це хірургічне блокування прохідності маткових труб з метою перешкоджання злиття сперматозоїда та яйцеклітини, тобто заплідненню.

МЕТОДИ

•        міні-лапаротомія;

•        лапароскопія.

МЕХАНІЗМ ДІЇ

Блокування фаллопієвих труб, (їх перев'язування, перерізування чи використання скобок, кілець або електрокоагуляції) внаслідок чого запліднення яйцеклітини стає неможливим.

 

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Пацієнтка має право змінити своє рішення у будь-який момент до процедури.

Пацієнтку не можна спонукати до згоди на проведення добровіль­ної стерилізації.

Пацієнтка повинна написати заяву або підписати стандартну форму добровільної згоди на процедуру до початку операції.

Згода чоловіка не є обов'язковою умовою.

Трубна оклюзія ефективна з моменту завершення операції.

Менструації залишаються такими ж, як і раніше. Якщо до операції використовувався гормональний метод, особливо КОК і КІК, то обсяг і тривалість менструацій після операції можуть збільшитися.

         Не захищає від ІПСШ та ВІЛ. Якщо хтось із Партнерів підлягає ризику зараження цими захворюваннями, необхідно використовувати презервативи після трубної оклюзі.

 

ПЕРЕВАГИ

Контрацептивні:

•        висока ефективність (0,5 вагітностей на 100 жінок протягом першого року використання);

•        негайна ефективність;

•        постійний метод;

•        не впливає на грудне вигодовування;

•        не пов'язаний зі статевим актом;

•        підходить пацієнткам, для здоров'я яких вагітність є серйоз­ною небезпекою;

•        це хірургічне втручання, яке зазвичай виконується під місце­вою анестезією;

•        відсутність довготривалих побічних ефектів;

•        не змінює статевої функції (не впливає на продукцію гормонів яєчниками).

Неконтрацептивні:

•       може сприяти зниженню ризику розвитку раку ендометрію.

НЕДОЛІКИ

•        метод незворотний;

•        пацієнтка згодом може шкодувати про своє рішення;

•        невисокий ризик ускладнень (ризик зростає у разі використан­ня загальної анестезії);

•        короткочасний дискомфорт/біль після операції;

•        необхідна участь кваліфікованого лікаря, який володіє мето­дикою;

•        необхідність спеціального обладнання;

•        не захищає від ІПСШ, ВІЛ;

•        свідомої згоди на процедуру.

ПРОВЕДЕННЯ ДХС

У будь-який день протягом 7 днів після початку менструально­го циклу. При цьому немає необхідності у застосуванні додаткового методу контрацепції.

Якщо після початку менструального циклу пройшло більше 7 днів, то операція може бути проведена у будь-який день менстру­ального циклу, якщо є цілковита впевненість, що пацієнтка не вагітна.

Якщо жінка приймає гормональні оральні контрацептиви,

то необхідно завершити прийом таблеток із поточної упаковки, щоб уникнути збою менструального циклу.

Після пологів: перші 7 днів або через 6 тижнів. Також стериліза­ція може бути проведена під час кесаревого розтину за поінформова­ною згодою пацієнтки.

Після аборту:

-        1-й триместр (аборт до 12 тижнів): Одразу після аборту чи про­тягом 48 годин (2 днів), якщо немає ознак інфекції органів тазу (міні-лапаротомія або лапароскопія).

-        2-й триместр (аборт після 12 тижнів): відразу або протягом 7 днів, якщо немає ознак інфекції органів тазу (лише міні-лапа­ротомія).

МІНІ-ЛАПАРОТОМІЯ

ВИДИ

•        післяпологова;

•        інтервальна.

Післяпологова міні-лапаротомія повинна стати невід'ємною частиною медичних послуг пологових стаціонарів. Операцію можна провести одразу або у будь-який з 7 днів після пологів. Хірургічна стерилізація не має негативного впливу на перебіг післяпологового періоду, лактацію, менструальну функцію, сексуальну поведінку та соматичне здоров'я.

Міні-лапаротомія після пологів виконується через невеличкий по­перечний розріз (1,5-3 см) нижче пупка, тому що у післяпологовий період матка і фаллопієві труби розташовані високо у черевній по­рожнині. Операція може виконуватися під місцевим знеболюванням з використанням седативних препаратів або анальгетиків.

Для проведення стерилізації під час міні-лапаротомії використо­вують метод Помероя або Притчарда, а також можуть використовува­тись фаллопієві кільця, затискачі Фільші або пружинні затискачі.

Абсолютними протипоказаннями для проведення післяполого­вої стерилізації є: тривалість безводного проміжку 24 години і більше; гостра інфекція під час пологів та після них.

Відносними протипоказаннями для проведення післяпологової стерилізації є: артеріальна гіпертензія (АТ більше 160/100 мм рт. ст.); кровотеча під час пологів або у післяпологовому періоді, що супрово­джується анемією (ИЬ менше 80 г/л); ожиріння III - IV ступеня.

      Ускладнення післяпологової стерилізації можуть бути пов'язані з анестезією і розвитком післяопераційних запальних захворювань органів малого тазу. Ці ускладнення можна звести до мінімуму ре­тельним обстеженням пацієнтки з метою виявлення протипоказань до стерилізації (післяпологової кровотечі, інфекційних захворювань та запальних процесів).

Операцію необхідно виконувати обережно для уникнення травму­вання кишки. Лігування труб повинно бути надійним для запобігання кровотечі. Операцію не рекомендовано проводити пізніше ніж через 7 днів після пологів через високий ризик післяопераційних ускладнень на фоні неповної інволюції матки.

Якщо міні-лапаротомію не можна здійснити після пологів, опера­цію можна виконати через 6 тижнів (42 дні).

Інтервальна міні-лапаротомія

Інтервальна (надлобкова) міні-лапаротомія проводиться після по­вної інволюції матки через 6 тижнів після пологів або у будь-який день менструального циклу, якщо є впевненість, що пацієнтка не вагітна.

 

          Техніка операції дещо відрізняється: розріз проводиться над лоб­ком довжиною 2-5 см; використовується металевий під'ємник матки, щоб наблизити матку і труби до розрізу. Стерилізація виконується ме­тодом Помероя або Паркленда, а також використовуються затискачі, кільця.

Ускладнення після інтервальноїміні-лапаротоми можуть виникати у менш ніж 1% випадків. До найбільш частих

ускладнень відносяться такі, що пов'язані з анестезією, інфікуванням післяопераційної рани, травматизацією сечового

міхура, кишківника, перфорацією матки під час її елевації та невдале блокування прохідності маткових труб.

Лапароскопія

Під час лапароскопічної стерилізації найчастіше застосовують­ся фаллопієві кільця, затискачі або електрокоагуляція. Лапароскопія проводиться у спеціально обладнаній операційній. Техніка виконання залежить від кваліфікації хірурга: черезчеревинна або черезпіхвова.

Трансцервікальна хірургічна стерилізація (гістероскопія) пе­редбачає використання хімічних або інших матеріалів (наприклад, кві- накрин, метилціаноакрилат, фенол) для оклюзії маткових труб.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПАЦІЄНТКИ

До оперативного втручання:

•        використовувати інший метод контрацепції;

•        не приймати їжу за 8 годин до операції;

•        не приймати рідину за 2 години до операції;

•        припинити прийом медикаментів за 24 години до операції (за виключенням препаратів, призначених лікарем).

Після оперативного втручання:

•       тримати місце операції сухим протягом 1-2 днів;

•        повертатися до повсякденних занять поступово (відновлення нормальної активності через 7 днів після операції);

•        утримуватись від статевих контактів протягом 1 тижня. Якщо після відновлення статевих стосунків виникає дискомфорт, проконсультуватись з лікарем;

•        повторний огляд лікарем через 7 днів після операції.

МОЖЛИВІ УСКЛАДНЕННЯ:

•        Гематома (підшкірна).

•        Поверхнева кровотеча (краї шкіри або підшкірні судини).

•        Післяопераційна лихоманка (>38°С).

•        Поранення сечового міхура, кишківника (рідко).

•        Абсцес (інкапсульоване підшкірне гнійне утворення інфекцій­ної етіології).

•        Газова емболія при лапароскопії (дуже рідко).

ДОБРОВІЛЬНА ХІРУРГІЧНА

СТЕРИЛІЗАЦІЯ ЧОЛОВІКІВ

Вазектомія - це чоловіча добровільна хірургічна стерилізація (ДХС), що здійснюється стандартним методом (один або два невели­ких розрізи) або безскальпельною технологією (метод, якому нада­ють перевагу).

МЕХАНІЗМ ДІЇ

•        Після блокування сім'явиносної протоки сперматозоїди в еяку­ляті відсутні.

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Пацієнт має право змінити своє рішення у будь-який момент до початку процедури.

Пацієнта не можна спонукати до згоди на проведення добровіль­ної хірургічної стерилізації.

Пацієнт повинен написати заяву або підписати стандартну форму добровільної згоди на процедуру до початку операції; Згода жінки (дружини) не обов'язкова;

Не забезпечує захисту від вагітності партнерки протягом перших З місяців після операції або якщо під час аналізу сім'яної рідини під мікроскопом у ній присутні сперматозоїди.

Не впливає на сексуальну діяльність, оскільки яєчка продовжу­ють нормально функціонувати.

Не забезпечує захисту від ІПСШ, включаючи ВІЛ. Якщо хтось із партнерів підлягає ризику зараження цими захворюваннями, необхід­но використовувати презервативи навіть після вазектомії.

ПЕРЕВАГИ

•        висока ефективність (0,1 вагітність на 100 жінок протягом пер­шого року використання);

•        постійний метод;

•        не пов'язаний зі статевим актом;

•        підходить для пар у тих випадках, коли вагітність або трубна оклюзія становить підвищений ризик для здоров'я жінки;

•        хірургічне втручання, яке проводиться під місцевою анестезі­єю;

•        відсутність побічних ефектів;

•        не змінює статевої функції (не впливає на продукцію гормонів яєчками).

НЕДОЛІКИ

•        метод незворотний;

•        пацієнт може згодом шкодувати про своє рішення;

•        затримка ефективності (ефект через 3 місяці);

•        ризик та побічні ефекти, пов'язані з хірургічним втручанням, особливо при використанні загальної анестезії;

•        короткочасний біль/дискомфорт після процедури;

•        необхідна участь кваліфікованого медичного спеціаліста;

•        не захищає від ІПСІ1І, ВІЛ.

ІНСТРУКЦІЇ ДЛЯ ПАЦІЄНТА

•        Не знімати пов'язку протягом 3 днів і не чіпати рану до її за­гоєння.

•        Через 24 години після операції можна приймати душ, але не давати рані намокнути. Через 3 дні можна мити зону операції водою з милом.

•        Носити суспензорій протягом 2-3 днів.

•        Уникати важкої роботи протягом 3 днів.

•        Можна поновити статеві стосунки через 2-3 дні.

•        Необхідно користуватися презервативом або іншим методом контрацепції протягом 3 місяців після операції.

•        Альтернативна рекомендація, яка радила зачекати на 20 еяку­ляцій після операції, виявилася менш надійною, і тому більше не рекомендується.

•        Якщо були нескладні неабсорбовані шви, необхідно зверну­тись до лікаря через 1 тиждень для їхнього видалення. Якщо шви не накладалися або застосовувався абсорбований шов­ний матеріал, то за відсутності скарг немає необхідності звер­татися до лікаря.

МОЖЛИВІ УСКЛАДНЕННЯ

•        Больові відчуття (у зоні розрізу). Як правило, дискомфорт у мошонці зберігається протягом 2-3 днів після операції У разі больових відчуттів можна призначити знеболювальні таблетки (ацетамінофен, ібупрофен чи парацетамол). Призначати ас­пірин не рекомендується через його здатність сповільнювати згортання крові.

•        Надмірний набряк.

•        Гематома мошонки.

•        Інфекція рани.

 

 

 

Контрацепція  після аборту

КОК, КІК	-          бажано починати негайно; -          у будь-який з наступних 7днів;   -          якщо минуло 7 днів – можна в любий день, за умов впевненості, що жінка не вагітна.	немає необхідності у додатковій контрацепції;   необхідно уникати статевих стосунків, або використовувати бар’єрні методи.
Гормональний пластир (ТТС)	-          можна розпочинати одразу після аборту; -          можна починати на 21-й день після аборту, або у перший день першої менструації	додаткові контрацептиви непотрібні.
Вагінальне кільце	-          якщо аборт був у першому триместрі (до 12 тижнів) – одразу після аборту; -          якщо аборт був у другому триместрі – на 4 тижні після аборту; -          якщо використовує кільце пізніше.	додаткові контрацептиви непотрібні;         рекомендується додаткова контрацепція, якщо вже був статевий акт – впевнитись, що жінка не вагітна.
Протизаплідні таблетки прогестагенового ряду (ПТП); ін’єкційні прогестогенові контрацептиви,  імпланти	-          одразу після аборту, або в любий з 7 наступних днів; -          якщо пройшло більше 7 днів – в будь-який день.	додаткова контрацепція не потрібна; за умови впевненості, що жінка не вагітна, протягом 2х днів, уникати статевих стосунків, або використовувати бар’єрні методи.
ВМК, що містять мідь	-          одразу і протягом перших 12 днів після аборту, якщо немає ознак інфекції; -          після 12 днів, ознаки інфекції відсутні – можна проводити у будь-який час;	потреби у додатковому методі контрацепції немає;   за умови, що точно відомо, що жінка не вагітна; потреба у додатковому методі контрацепції немає;
ВМК з левоноргестролом (Мірена)	-          одразу після аборту і протягом 7 днів, якщо немає ознак інфекцій;   -          якщо пройшло більше 7 днів – можна в любий день, при відсутності ознак інфекції.	потреби у додатковому методі контрацепції немає;   протягом наступних 7 днів потрібна додаткова контрацепція.
Бар’єрні методи контрацепції	-          можна використовувати відразу після аборту.
Добровільна хірургічна стерилізація	-          1й триместр (аборт до 12 тижнів): одразу після аборту або протягом 48 годин (2 днів), якщо немає ознак інфекції органів малого тазу; -          2й триместр (аборт після 12 тижнів): відразу або протягом 7 днів, якщо немає ознак інфекції	Міні – лапаротомія або лапароскопія       Лише міні – лапаротомія

 

Контрацепція  у після пологовому періоді

КОК, КІК, гормональний пластир ТТС	-          якщо жінка не годує грудьми: через 3 тижні після пологів;             -          якщо годують грудьми: через  6 місяців післяпологів, або після припинення грудного вигодовування.	немає необхідності чекати відновлення менструації; у перші 3 тижні після пологів є високий ризик тромбоутворення через при використанні КОК і КІК через вміст у них естрогенів; зменшують кількість грудного молока
Вагіналне кільце	-          якщо не годує грудьми – на 4-му тижні після пологів;   -          якщо почала використовувати пізіше.	додаткова контрацепція не потрібна;   протягом перших 7 днів необхідно користуватися бар’єрними методами.
Протизаплідні таблетки прогестагенового ряду (ПТП); ін’єкційні прогестогенові контрацептиви,  імпланти	-          через 6 місяців, якщо жінка використовує МЛА; -          через 6 тижнів, якщо годує грудьми, але не використовує МЛА; одразу, якщо не годує грудьми.
ВМК, що містить мідь	-          після пологів минуло менше 48 годин; -          після пологів минуло 4 і більше тижнів; -          якщо після пологів пройшло від 48 годин до 4 тижнів – введення не рекомендується.	не впливають на кількість і якість молока
ВМК, з левоноргестролом (Мірена)	-          після 4-х і більше тижнів
Бар’єрні методи контрацепції	-          можна використовувати в будь-який час після пологів	-          не впливають на кількість і якість грудного молока та здоров’я дитини; треба пам’ятати: -          діафрагми зі сперміцидами треба починати викоритовувати з 6го тижня; -          сперміциди вирішують проблеми сухості під час статевого акту (часте явище у жінок, що годують грудьми)
Добровільна хірургічна стерилізація	-          у перші 7 днів або через 6 тижнів після пологів; -          під час проведення кесаревого розтину	не впливає на кількість та якість грудного молока