Викладач: Абрамова Т.В.
Предмет: гінекологія
Дата: 26.10.2020
Група : 3 – А л/с
Лекція
Тема: Продовження теми «Менструальний цикл та його
порушення»
План
1.
Предменструальний
синдром:
-
поняття;
-
фактори ризику;
-
патогенез;
-
класифікація;
-
клінічні симптоми;
-
лікування.
2.
Клімактеричний
період:
-
поняття;
-
класифікація;
-
ранні симптоми;
-
середні симптоми;
-
пізні симптоми;
-
порушення
менструальної функції;
-
лікування.
І. Передменструальний синдром (ПМС) - це складний симптомокомплекс, що характеризується різноманітними психопатологічними,
вегето-судинними та обмінно-ендокринними
порушеннями, які проявляються у лютеїнову фазу менструального циклу, до
ПМС відносять функціональні розлади центральної нервової системи, які виникають
під впливом несприятливих екзо- чи ендогенних факторів на тлі набутої або
вродженої лабільності гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної
системи.
ІІ. Фактори ризику розвитку ПМС:
-
європеоїдна раса, проживання у
великих промислових центрах;
-
інтелектуальна праця;
- пізній
репродуктивний вік;
-
наявність проявів ПМС у родичок першої генерації;
- часті
стресові ситуації;
- викидні,
аборти в анамнезі;
-
наявність побічних дій під час прийому комбінованих оральних контрацептивів (головний біль,
збільшення маси тіла тощо);
- запальні
захворювання геніталій, операції на придатках матки в анамнезі (гістеректомія,
перев'язка маткових труб);
-
генітальний кандидоз;
-
черепно-мозкові травми, нейроінфекції в анамнезі;
-
нейроендокринні порушення, особливо ожиріння;
-
недостатня фізична активність;
-
незбалансоване харчування - недостатня кількість у раціоні мікроелементів, антиоксидантів.
ІІІ. Теорії
патогенезу:
Теорії патогенезу
|
Теорії |
Механізм |
Клінічний прояв |
|
І. Гормональна 1. Гіперестрогенія |
Підвищений рівень естрогенів у лютеїнову фазу, яке приводить
до затримки натрію і зумовлює накопичення вільної
рідини в міжклітинному просторі |
Утворення набряків |
|
2. Гіполютеїнізм |
Зниження прогестерону у лютеїнову фазу, який стимулює натрійуретичну дію, в нормі, а при зниженні прогестерону буде зниження діурезу й затримка рідини |
Утворення периферичних набряків, масталгія, здуття живота,
збільшення маси тіла, артралгії, дратівливість і головний біль зумовлений набряком головного мозку |
|
3. Гіперпростаг-ландинемія |
Підвищення скорочень міометрія приводить до вазоспазму, ішемії міометрія |
Біль внизу живота, головний біль, нудота, блювання, здуття живота, проноси, вегето-судинні реакції_ |
|
II. Алергічна |
Гіперчутливість до гормонів, одним із сенсибілізуючих факторів є генітальна інфекція грибкової природи, що провокує
розвиток парадоксальних реакцій на власні статеві гормони |
Позитивні внутрішньошкірні проби з препаратами статевих
стероїдних гормонів |
IV. Класифікація:
1. За
ступенем тяжкості:
-
легка форма - поява 3-4 симптомів за 2 - 10
днів до менструації за значної
вираженості 1 - 2 з них;
-
тяжка форма - поява 5-12 симптомів за 3 - 14
днів до менструації за значної
вираженості 2 - 5 з них.
1.
За стадіями розвитку ПМС:
-
компенсована стадія - поява симптомів ПМС під час лютеїнової фази менструального циклу та їх
нівелювання з початком менструації, з часом його перебіг не прогресує;
-
субкомпенсована стадія - перебіг захворювання з часом погіршується, симптоматика наростає, але припиняється по закінченню
менструації;
-
некомпенсована стадія - клініка наявна, і після закінчення менструації,
а "світлі проміжки" між
зникненням та появою симптомів скорочуються.
3. За
клінічною симптоматикою:
-
передменструальні симптоми;
-
власне передменструальний синдром;
-
передментсруальні дисфоричні розлади;
-
передменструальна магніфікація
Критерії диференціальної діагностики різних форм передментсруальних розладів
|
Передменструальний симптоми (ПС) |
Передменструальний синдром (ПМС) |
Передменструальні дисфорічні розлади (ПМДР) |
|
- Затримка рідини - Периферичні набряки - Збільшення маси тіла - Посилення апетиту - Дратівливість - Набряклість |
- Відсутність критеріїв ПМДР - Слабкість фізіологічний дискомфорт - Затримка рідини /набряки - Набряк молочних залоз - Збільшення маси тіла - Погіршення концентрації уваги |
- Наявність критеріїв ПМДР - 5 з 11 симптомів (у т. ч. мінімум 1 з перших
4-х): -
депресивний стан -
неспокій -
лабільність настрою -
агресивність, дратівливість -
зниження інтересу до життя -
погіршення зосереджуваності -
швидка втомлюваність -
зміни апетиту -
безсоння/сонливість -
порушення самоконтролю -
фізикальні симптоми: масталгія, суглобовий біль, набряки, збільшення маси тіла |
V. Клініка - на сьогодні до ПМС відносять близько 100 симптомів, можна
виділити такі симптомокомплекси:
1. біль внизу живота під час менструації -
альгоменорея
2. різноманітні системні симптоми - дисменорея:
Психопатологічні порушення:
-
емоційна лабільність;
-
дратівливість;
-
збудження;
- депресія;
-
плаксивість;
- апатія;
-
погіршення пам'яті;
-
втомлюваність;
-
слабкість;
- порушення формули сну
(безсоння/летаргія);
-
суїцидальні думки;
- відчуття
страху, туги;
-
порушення лібідо;
- гіперчутливість до звуків,
запахів.
Неврологічні симптоми:
- головний біль (мігрень);
- запаморочення;
- дизкоординація рухів;
-
гіперестезії;
-
збільшення частоти/поява нападів епілепсії;
- кардіалгія/аритмія;
-
збільшення частоти/поява нападів астми;
- явища
вазамоторного риніту.
Порушення водно-електролітного балансу:
-
периферичні набряки;
- збільшення маси тіла;
-
масталгія;
- здуття живота;
-
порушення діурезу;
- зміни
питомої ваги сечі.
Гастро-інтестинальні прояви:
- зміни апетиту (анорексія, булімія);
- зміни
смакових пристрастей;
- нудота, блювання;
-
метеоризм.
Шкірні
прояви:
- вульгарні вугрі;
- зміни жирності шкіри;
-
збільшення потовиділення;
- кропивниця;
- свербіж;
-
гіперпигментація.
Кістково-м
'язові прояви:
- біль у кістках, м'язах, суглобах, люмбалгія;
- зменшення м'язової сили.
3. Окремо виділяється
передменструальна магніфікація - обтяження або загострення наявних соматичних захворювань у
передменструальний період (так званні атипові ПМС):
1. Вегето-дизоваріальна міокардіодистрофія.
2. Гіпертермічна офтальмоплегічна мігрень
3. Гіперсомнічна хвороба.
4. Циклічна "алергічні" реакції:
а) виразковий гінгівіт;
б) стоматит;
в) дерматит;
г) бронхіальна астма;
д) іридоцикліт.
VII. Лікування ПМС
Лікування ПМС включає
медикаментозну та не медикаментозну терапію.
Немедикаментозна терапія:
-
нормалізація режиму праці та відпочинку;
- дозовані
фізичні навантаження;
-
психотерапія;
-
фізіотерапія, масаж.
Нормалізація режиму харчування:
Принцип лікувально-профілактичного
харчування при ПМС:
1. Контрольорований калораж - 1200 -
1500 ккал/доб., з яких
- 30%
повинні складати протеїни;
- 20% -
жири;
- 50% -
вуглеводи.
2. Дрібний режим харчування - 5 - 6
разів на добу. Такий харчовий режим дозволяє нормалізувати метаболізм жирової тканини та запобігти зниженню
рівня цукру крові.
3. Виключення або зменшення вживання
наступних продуктів:
- солі,
усіх видів консервів, заморожених овочів та фруктів, гострих сортів сиру, копчень, солінь, чіпсів тощо;
- простих
вуглеводів;
- насичення
жирних кислот: жирів тваринного походження;
-
алкоголю, який зменшує резерви вітамінів та мінералів в організмі та порушує обмін вуглеводів;
- кави,
чаю, какао, коли, що містять кофеїн, який може посилити неспокій, дратівливість, відчуття напруження у
молочних залозах.
4. Доцільне включення до раціону:
-
вітамінів груп А, В, С, Е (для прийому кожного дня):
- вітаміни А
- 10 - 15 мг;
- вітаміни
групи В - 25 - 50 мг (крім вітаміну В6);
- вітамін Вб
- 50 - 150 мг;
- вітамін Е
- 100 - 600 мг;
- вітамін С
- 100 мг;
- вітамін Д
- 100 мг;
- кальцій
100-150 мг;
- магній -
2 - 300 мг;
- цинк - 25
мг;
- хром –
100 мг.
-
мікроелементів М§, К, Са, які беруть участь у регуляції стану
нервової системи (в тому числі ВНС),
підтримці водно-електролітного балансу та в процесах та міорелаксації;
-
мікроелементів 2п, Си, 8е – у якості антиоксидантів;
- полі
ненасичених жирних кислот, які містяться в оливковій, соняшниковій, арахісовій олії, печінці тріски,
несоленій ікрі;
- соків, в
першу чергу морквяного та лимонного;
- чаїв з
трав.
Медикаментозна терапія ПМС підбирається та проводиться диференційовано відповідно до ступеня тяжкості та клінічного
перебігу синдрому. Групи препаратів наведені у послідовності, яка рекомендована
при їх призначенні.
Клімактеричний період (клімакс, клімактерій)
Фізіологічний клімакс - це генетично
обумовлений та пов'язаний з віком період життя жінки, характеризується - припиненням генеративної
функції та спонтанної
менструації,
супроводжується функціональними та структурними змінами тканин, органів та
систем.
Штучний клімакс - це
передчасний, пов'язаний з хірургічним видаленням яєчників, або з незворотнім
подавленням їх функції в результаті фізичних, хімічних факторів.
Клімактеричний синдром - різноманітні
скарги і симптоми, які з'являються в клімактеричний період.
Класифікація:
1. Пременопауза - перехід до
менопаузи;
2. Менопауза - остання
самостійна менструація, визначається після 12 місяців відсутності менструації;
3. Періменопауза - об'єднує
пременопаузу та 2 роки після менопаузи - можуть бути підвищення рівня естрогенів в крові і
з'являються "предменструальноподібні" відчуття - нагрубання молочних
залоз, відчуття
важкості внизу живота, попереку та ін.;
4. Постменопауза - починається
з менопаузи і закінчується в 65 - 69 років.
5. За віком виникнення
виділяють менопаузу:
- нормальну - в 44 - 52 роки;
- передчасну - до 40 років;
- ранню - 40
- 43 роки;
- пізню - після 52 років.
Патогенез: виснаження в
яєчниках запасів примордіальних фолікулів, припинення їх дозрівання та
зменшення синтезу естрогенів.
Етіологія: вік менопаузи в
основному визначається генетичними факторами, у жінок європеоїдної раси
середній вік менопаузи складає 49 - 50 років, у азіаток та нігроїдної раси раніше. Крім
того на ранній розвиток менопаузи впливають різноманітні соціально-економічні
та санітарно-гігієнічні умови; швидке збільшення і навпаки зниження маси тіла у
віці після 40 років; фізичні та нервово-психічні навантаження; білкова та
калорійна недостатність; суворий клімат, мешкання на висоті більше 3500 метрів над рівнем
моря; приймання гормональних контрацептивів затримує менопаузу, т. к.
контрацептиви зберігають
фолікулярний апарат яєчників; куріння, яке приближує менопаузу на 1,5-2 роки, тому
що токсичний табачний дим (гідрокарбон) руйнує фолікулярний апарат яєчників.
Симптоми
|
час появи |
характер змін |
симптоми |
|
І. Ранні симптоми або клімактеричний синдром
тривають 1 - 2 роки після менопаузи. |
а) нейро-вегетативні
(вазомоторні) б) психоемоційні |
Припливи - раптове почервоніння шкіри голови, шиї, грудей,
супроводжується відчуттям інтенсивного жару, підвищення температури тіла,
профузним потовиділенням, тривають від декількох секунд, хвилин, або годин,
частіше буває вночі, що супроводжується
нічним потовиділенням. Тахікардія - "завмирання",
перебой, ниючий біль в серці, з
локалізацією за грудиною, віддає у лопатку та верхню кінцівку,
супроводжується відчуттям страху, нестачею повітря. Головний біль: за типом мігрені. Гіпотонія або гіпертонія На цьому фоні функціональні розлади
швидко приводять до органічних змін у вигляді: атеросклерозу, ішемічної
хвороби головного мозку, кардіопатії
коронарної і дисгормональної. Переважають
два синдроми: Дисфорія - агресивність, негативізм, депресія,
бідність емоцій. Неврастенія - нерівновага, дратівливість, плаксивість,
слабкість і підвищена втомлюваність, зниження пам'яті, неуважність, забивкуватість, сонливість, безсоння. На цьому
фоні з'являються скарги на головний, абдомінальний біль, артралгії, біль в поперековій ділянці, зниження
лібідо, втрата оргазму, диспареунія (біль при
статевому житті). |
|
II Середні симптоми (через 2-3 роки) |
Генітоуретральна
атрофія
та зміна шкіри і її придатків |
Естрогенний
дефіцит приводить
до порушення кровообігу в піхву та атрофії епітелію піхви, уретри та сечового
міхура, стоншення епітелію робить більш сприйнятливими до інфекції та
запалення і приводить до стійких абактеріальних уретритів, вульвітів; в результаті
дефіциту естрогенів знижується тонус м'язів піхви, промежини, сфінктерів і
виникають: Атрофічний вагініт: - сухість, зуд, печія в піхві; - диспареунія (біль під час статевого акту),
зменшення піхвової чутливості, зниження лібідо і труднощі в досягненні
оргазму; - рецидивуючі
вагінальні виділення; - контактні кров'янисті
виділення; - опущення
та випадіння передньої і задньої стінки піхви. Атрофічний цистоуретрит:
-
поллакіурія (сечовипускання більше 6 разів за добу); - никтурія
(часте нічне сечовипускання); -
цисталгія (часте, болісне сечовипускання при відсутності об’єктивних ознаків
ураження сечового міхура); -
імперативні позиви до сечовипускання; -
імперативне нетримання сечі; - стресове
нетримання сечі. Шкіра та її придатки: сухість, ламкість нігтів,
сухість і випадіння волосся, порушення еластичності тургору шкіри і поява
зморшок, теж саме буде з голосовими зв'язками, буде огрубіння голосу. Симптоми дефемінізації - в результаті підвищення
рівня андрогенів, це проявляється - гірсутизмом, атрофією молочних
залоз, формуванням абдомінального ожиріння - перерозподіл жирової
тканини з стегон на ділянку живота та плечового поясу. |
|
III. Пізні обмінні порушення (через 5 - 7 років) |
Постменопаузальний
остеопороз і остеопенія, серцево-судинні захворювання
(атеросклероз) |
Остеопороз - метаболічне захворювання скелета, яке характеризується
зниженням кісткової маси у одиниці об'єму
та порушенням мікроархитектоніки кісткової тканини. Симптоми -
біль у грудному та поперечному відділі хребта, який посилюється після невеликого фізичного
навантаження, або тривалого перебування у одному положенні і зменшенні у положенні лежачі; поступово зменшується зріст, з'являється кіфоз і кіфосколіоз, із-за укорочення
хребта зменшується відстань між ребрами і тазовими кістками, виступає вперед
живіт, збільшується внутрішньочеревний тиск, можуть бути переломи кісток без
травми, або при неадекватній по силі травмі. Серцево-судинні захворювання (ІХС, атеросклероз) - пов'язані з
підвищенням рівня загального холестерину, зміни об'єму глюкози та інсуліну, розвитком постменопаузального
метаболічного синдрому, який характеризується швидким збільшенням маси тіла, абдомінальним типом ожиріння, дисліпопротеінемією.
|
|
IV. Порушення менструальної функції |
Дисфункціональна
маткова кровотеча (ДМК) |
Фоном для
ДМК є ановуляція, коли домінантний фолікул в яєчнику досягає великої
ступені зрілості, але не овулює, а продовжує існувати (персистировати), у
кров поступають у великій кількості естрогени, які приводять до гіперплазії ендометрія. Клініка -
тривалі, сильні кровотечі, які приводять до вираженої постгеморагічної анемії,
порушенню загального фізичного і психічного стану, втрати працездатності. |
Лікування
І. Замісна гормональна
терапія (ЗГТ):
Режими введення:
1. Монотерапія естрогенами:
естрофем, прогінова, естрімакс, діві гель, естрожель, пластир клімара, овестин.
2. Комбінована
терапія (естрогени з прогестеронами) в циклічному режимі:
-
двофазні препарати: преривний режим - дівіна, клімен, клімонорм;
- двофазні препарати: непреривний режим
фемостон 2/10 або фемостон 1/10;
-
трехфазні препарати: непреривний режим - трисеквенс, триаксим.
3. Комбінована терапія (естрогени,
прогестерони) в монофазному непреривному режимі - кліогест, клімодієн, паузогест.
Зробити конспект
лекції
Комментарии
Отправить комментарий